Полин лікарська насіння

Полин лікарський насіння

В упаковці 10 насінин.

Полин Лікарський (лат. Artemisia abrotanum) – багаторічний напівчагарник із сімейства айстрових. Широко поширений у дикій природі, на садових ділянках росте у відкритому ґрунті, використовується для групових посадок, у декоративних цілях та для отримання лікарської сировини. Рослина швидко пристосовується до різних умов вирощування, інтенсивно розвивається навіть на бідних піщаних або кам'янистих ґрунтах, не вимоглива до режиму поливу, стійка до заморозків, посухи та високої сонячної активності. Має стрижневу кореневу систему, пряме, гіллясте стебло до 120-150 см і зеленувато-сизі або димчасто-блакитні, перисте листя-волоски. Цвіте дрібними, блідо-жовтими квітками, з червня до вересня. Відмінно зимує навіть без укриття та швидко відростає з приходом першого весняного тепла. Розмножується розподілом куща або живцюванням. Не схильне до захворювань і не вимагає обробки від шкідників.

Лікарський Полин формує велику кількість бічних стебел, особливо на другий та наступні роки життя рослини. Сировиною для збору є погони з молодою зеленню, зібрані на початок цвітіння. Полин має впізнаваний запах, що нагадує змішання хвої, цедри лимона і кропу, смак зелені відрізняється вираженою гіркотою. Рослина містить велику кількість ефірної олії, а також алколоїди, флавоноїди, дубильні речовини, фітонциди, комплекс органічних кислот. Зібраний полин використовується для виготовлення ефірної олії, яка використовується в ароматерапії для очищення приміщень, заспокоєння головного болю та відлякування паразитів та шкідників. Настої та настойки полину використовують у народній медицині при анемії, порушеннях менструального циклу, золотусі, глистах, запальних процесах сечовивідних органів. Зовнішньо, відваром полину можна полоскати рота при зубних болях, знижувати чутливість під час ломоти кісток і суглобів, при сильних забитих місцях або вивихах. А також обробляти рослини та садові культури, уражені комахами-шкідниками. Також полин входить до складу пряно-ароматичних композицій та натуральних ароматів для приготування деяких напоїв, фіто-чаїв, випічки, деяких кисломолочних продуктів та соусів. У народній медицині квітучі пагони застосовують при шлункових хворобах, дизентерії, туберкульозі легень, хворобах нирок та печінки, кашлю, при ожирінні, запаленні сліпої кишки, жовтяниці, водянці, цинзі, малярії, подагрі, паралічі, золотусі. Зовнішньо його застосовують при забоях, пухлинах, мозолях, для промивання ран, лікування корости.

Особливості лікарської Полині:

багаторічна напівчагарникова рослина;
вирощується у відкритому ґрунті;
висока пластичність до догляду та умов вирощування;
не схильне до шкідників і захворювань;
середня врожайність – 3-4 кг/м2;
являє собою лікарську, харчову, ефіроолійну та інсектицидну культуру;
використовується для отримання ефірної олії, а також сухих погонів та листя для приготування настоянок, відварів, настоїв, пряно-ароматичних композицій та спецій для кулінарії та виробництва напоїв.